Вишгородський район як адміністративно-територіальна одиниця, центром якого є місто Вишгород, утворено 12 квітня 1973 року Указом Президії Верховної ради Української РСР за рахунок відокремлення від територіально великого Києво-Святошинського району колишніх Димерського та Вище-Дубечанського районів (ліквідованих у 1962 році) і частини Іванківського району (правобережжя річки Здвиж).
25 квітня 1973 року відбувся організаційний пленум райкому партії за участю членів Києво-Святошинського та Іванківського райкомів КПУ, які територіально відійшли до нового району, а 28 квітня відбулася організаційна сесія Вишгородської районної ради депутатів трудящих. Сесія обрала виконавчий комітет на чолі з головою Василем Івановичем Буткевичем, заступником голови Іваном Григоровичем Бурдаком, заступником голови – начальником райсільського управління Володимиром Васильовичем Шариковим, секретарем Валентиною Амбросівною Ласкаржевською.
Активно включилися в організаційно-господарський процес призначені на посаду керівники районних установ – завідуюча районним фінансовим відділом Світлана Леонтіївна Васильєва (член виконкому), завідуючий відділом народної освіти Петро Васильович Дворяк, районний архітектор Василь Володимирович Климик, завідуючий відділом культури Василь Андрійович Рябець, завідуюча районним бюро ЗАГС Любов Григорівна Прищепа, начальник райвійськкомату Віктор Олександрович Мартинов, начальник відділу внутрішніх справ Микола Федорович Гребенюк, голова райплану Володимир Петрович Демчук, редактор газети «Світло Ілліча» Андрій Йосипович Шульга, начальник відділу земельних фондів Андрій Йосипович Свердлюк, голова спорткомітету Сергій Іванович Сіденко, голова районної організації «Колос» Степан Олександрович Клебан, начальник районної інспекції Держсільгосптехнагляду Михайло Францевич Ласкаржевський, начальник інспекції по заготівлях сільгосппродуктів Анатолій Степанович Ковальчук та інші.
Чисельний склад райвиконкому, включаючи технічний персонал, складав 17 осіб, райкому – 15. За півроку були повністю укомплектовані кадрами районні установи, які запрацювали організовано і продуктивно, чітко виконуючи покладені на них обов’язки.
Створення Вишгородського району, а відтак – заснування районної ради, що утворила орган адміністративного управління, дало величезний поштовх у розвитку інфраструктури, економіки та господарств району. А заснування райцентру саме в Вишгороді сприяло більш оперативному вирішенню всіх питань життєдіяльності.
За майже півстолітній відрізок часу Україна пережила колосальні історичні потрясіння, отримала незалежність, закономірно, що змінилась ситуація і в районі. Нові умови та нове середовище існування змушували районну раду у тісній співпраці з органами влади та місцевого самоврядування шукати більш ефективні шляхи розв’язання нагальних проблем, забезпечуючи соціальний та економічний розвиток району, благополуччя та добробут його мешканців.
За роки існування району значний вклад у розвиток та розбудову місцевого самоврядування району внесли районні ради на чолі з головами районних рад Миколою Васильовичем Любаченком, Олегом Володимировичем Малічем, Миколою Івановичем Кирієнком, Ростиславом Миколайовичем Єремою, Ярославом Миколайовичем Москаленком, Олександром Юрійовичем Носалем, Іриною Миколаївною Побідаш, Ростиславом Миколайовичем Кириченком.
17 липня 2020 року у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою в історії Вишгородського району розпочалася нова сторінка – укрупнена районна громада об’єднала територію Вишгородського району у старому форматі (Вишгородська, Димерська, Петрівська та Пірнівська громади), а також Іванківський і Поліський райони, місто Славутич.
Однак, щоб район було сформовано саме таким чином (спочатку йшлося про включення Вишгородського району до складу новоутвореного Бучанського району), небайдужим мешканцям району довелося чимало поборотися. Багатолюдні протестні акції під лозунгом «Вишгородському району БУТИ!» були проведені біля Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу Президента, ініційовано збір підписів під Петицією на сайті Верховної Ради «За збереження Вишгородського району» та на паперових носіях під зверненням до керівництва держави та парламенту про необхідність збереження Вишгородського району, котрий має велику історично-культурну цінність та соціально-економічному значимість. Потужну інформаційну підтримку акцій забезпечила сторінка «ЗА Вишгородський район!» у Фейсбук, до якої за тиждень долучилося майже 7 тисяч осіб.
До ініційованих головою Вишгородської районної ради Ростиславом Кириченком акцій активно долучились депутати Київської обласної ради Олександр Дзюба та Андрій Пещерін, значний особистий внесок у позитивне вирішення цього питання внесла народний депутат України Ольга Василевська-Смаглюк, підтримавши звернення мешканців району при розгляді у Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної ради України. У протестних акціях та зборі підписів взяло участь більше 20 тисяч мешканців району, за кілька днів було зібрано 10 тисяч підписів на паперових носіях та майже 2,5 тисячі підписів під електронною петицією. Згуртувавшись, мешканці району відстояли Вишгородський район і 17 липня 20202 року Верховна Рада своєю Постановою затвердила межі нового територіального формування.
Сьогодні місцеве самоврядування Вишгородщини – це потужний корпус, що включає в себе 1 районну раду, 2 міські, 3 селищні, 2 сільські, 66 старостинських округів, що об’єднують 163 населені пункти.
Нинішній склад районної ради восьмого скликання, яку очолює Ірина Правдива, налічує 42 депутати, котрі представляють шість політичних сил, працює сім постійних комісій, які попередньо готують усі питання для розгляду у сесійному залі.
Уже з перших днів роботи Вишгородська районна рада VIII скликання провела величезний обсяг роботи щодо завершення ліквідаційних процесів по Іванківському та Поліському районах, передачі майна та юридичних осіб у територіальні громади з тим, щоб вже з початком 2021 року заклади освіти, медицини, культури та соціальні установи мали належне фінансування і могли забезпечувати мешканцям району якісні послуги.