Вишгородська районна рада
Офіційний веб-сайт
Середа
21 Листопада
мін. -4°
макс. -1°
ІСТОРІЯ УТВОРЕННЯ ВИШГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ

Вишгородський район як адміністративно-територіальна одиниця, центром якого є місто Вишгород, утворено 12 квітня 1973 року Указом Президії Верховної ради Української РСР за рахунок відокремлення від територіально великого Києво-Святошинського району колишніх Димерського та Вище-Дубечанського районів (ліквідованих у 1962 році) і частини Іванківського району (правобережжя річки Здвиж).

25 квітня 1973 року відбувся організаційний пленум райкому партії за участю членів Києво-Святошинського та Іванківського райкомів КПУ, які територіально відійшли до нового району, а 28 квітня відбулася організаційна сесія Вишгородської районної ради депутатів трудящих. Сесія обрала виконавчий комітет на чолі з головою Василем Івановичем Буткевичем, заступником голови Іваном Григоровичем Бурдаком, заступником голови – начальником райсільського управління Володимиром Васильовичем Шариковим, секретарем Валентиною Амбросівною Ласкаржевською.

Активно включилися в організаційно-господарський процес призначені на посаду керівники районних установ – завідуюча районним фінансовим відділом Світлана Леонтіївна Васильєва (член виконкому), завідуючий відділом народної освіти Петро Васильович Дворяк, районний архітектор Василь Володимирович Климик, завідуючий відділом культури Василь Андрійович Рябець, завідуюча районним бюро ЗАГС Любов Григорівна Прищепа, начальник райвійськкомату Віктор Олександрович Мартинов, начальник відділу внутрішніх справ Микола Федорович Гребенюк, голова райплану Володимир Петрович Демчук, редактор газети «Світло Ілліча» Андрій Йосипович Шульга, начальник відділу земельних фондів Андрій Йосипович Свердлюк, голова спорткомітету Сергій Іванович Сіденко, голова районної організації «Колос» Степан Олександрович Клебан, начальник районної інспекції Держсільгосптехнагляду Михайло Францевич Ласкаржевський, начальник інспекції по заготівлях сільгосппродуктів Анатолій Степанович Ковальчук та інші.

Чисельний склад райвиконкому, включаючи технічний персонал, складав 17 осіб, райкому – 15. За півроку були повністю укомплектовані кадрами районні установи, які запрацювали організовано і продуктивно, чітко виконуючи покладені на них обов’язки.

Створення Вишгородського району, а відтак – заснування районної ради, що утворила орган адміністративного управління, дало величезний поштовх у розвитку інфраструктури, економіки та господарств району. А заснування райцентру саме в Вишгороді сприяло більш оперативному вирішенню всіх питань життєдіяльності.

За час від заснування район змінилися часи, Україна пережила колосальні історичні потрясіння, отримала незалежність. Нові умови та нове середовище існування змушують шукати нові шляхи розв’язання нагальних проблем. Проте завдання та призначення залишилися тими ж. Органи виконавчої влади і місцевого самоврядування у тісній співпраці спрямовують свої зусилля на розв’язання соціальних та економічних проблем, вирішення яких дасть змогу значно поліпшити добробут та полегшити життя людей. Значний вклад в розвиток та розбудову місцевого самоврядування району внесли районні ради на чолі з головами районних рад Любаченком Миколою Васильовичем, Малічем Олегом Володимировичем, Кирієнком Миколою Івановичем, Єремою Ростиславом Миколайовичем, Москаленком Ярославом Миколайовичем, Носалем Олександром Юрійовичем, Побідаш Іриною Миколаївною та нинішнім головою Кириченком Ростиславом Миколайовичем.

Місцеве самоврядування Вишгородщини сьогодні – це потужний корпус, що об’єднує 28 сільських, 1 – селищну та 1-міську територіальні громади.

Нинішній склад районної ради сьомого скликання налічує 36 депутатів, які обрані у територіальних виборчих округах за виборчим списками місцевих організацій політичних партій, що подолали прохідний бар’єр.

Не зважаючи на те, що в складі ради представники 8 політичних партій, в переважній більшості випадків, народні обранці відкидають політичні лозунги і амбіції, а при прийнятті рішень керуються здоровим глуздом. Тому питання, які безпосередньо стосуються життєдіяльності району, як прийняття районного бюджету, Програма соціально-економічного розвитку району, важливих цільових районних програм тощо, об’єднували у сесійній залі весь депутатський корпус.